Огірки вдаються не в усіх. Часто насіння сходить, кущики навіть трохи підростають, але гинуть, не встигнувши дати врожай. Або погано плодоносять, зеленці дрібні, з грубою шкіркою, гіркі. З проблемами городники стикаються у теплиці та відкритому ґрунті, і нерідко самі в них винні, тому що роблять грубі помилки.
Кислий, бідний, щільний ґрунт
Огіркам необхідний нейтральний або слабо кислий грунт, багатий гумусом, з непоганою провідністю води і повітря.
У багатьох регіонах ґрунт має кислу реакцію, що для вирощування культури категорично не підходить. Якщо у городників немає можливості покращити всю грядку, потрібно хоча б при посадці огірків вносити органіку в лунки. Краще використовувати сипучий перегній, коров’як або біогумус, а не щільний компост.
Для розкислення посадкові ямки заправляють садовим вапном або крейдою. Іноді достатньо столової ложки, перемішаної із землею, під корінь. Якщо грунтові води підходять близько до поверхні і постійно підкислюють грунт, доведеться за сезон робити 2-3 поливи огірків вапняним молочком.
Загущена посадка
На пачках з насінням повинна бути вказана рекомендована схема розміщення кущиків. Її і потрібно дотримуватись, а не намагатися ущільненням огірків домогтися більшого врожаю. Стандартною вважається відстань щонайменше 60 см між рядами, кущики – через 40 см.
Густа посадка перешкоджає провітрюванню пагонів. Кущики затіняють один одного, конкурують за воду та харчування. В результаті огірки дрібнішають, їх менше, врожайність падає. І, як “бонус”, збільшується ймовірність зараження грибковими інфекціями.
Пошкодження коріння
Огірки дуже чутливі до травм нижніх відростків, тому багато городників не наважуються їх вирощувати через розсаду. Зате після посадки беруться за сапку, щоб розпушити ґрунт, а потім дивуються, чому огірки зупинилися в рості.
Коренева система у культури розташована впритул до поверхні ґрунту, регенерує погано та довго. Тому навіть бур’яни треба не висмикувати, а зрізати.
Рекомендую замульчувати прикореневу зону огірків. Це вирішить одночасно кілька проблем – не треба проводити розпушування та прополювання. А ще турбуватися про швидке вивітрювання вологи з верхнього шару ґрунту або перегрівання коренів у спеку.
Поливи огірків холодною водою та сухий ґрунт
Майже всі городні культури рекомендують поливати теплою відстояною водою. Здійснити це важко, якщо на ділянці не стоїть великий бак (цистерна) чи немає крапельного поливу. У мене відсутнє те й інше.
Щиро кажу, помідори, капусту, картоплю поливаю прямо зі свердловини. Але із огірками цей номер не пройде. Навіть одне зрошення холодною водою може залишити без урожаю або зробить зеленці кривими та гіркими. Я знайшла стару пластикову діжку на 100 л. Поставила поряд із грядками. Вода нагрівається на сонці, використовується лише для поливу огірків.
Також культура не терпить пересушування ґрунту навіть на короткий час. Проблема у тому, що коренева система огірків поверхнева, вони, на відміну від помідорів, вони неспроможні добувати вологу з нижніх горизонтів.
Тому грядку треба поливати часто. І обов’язково замульчувати прикореневу зону скошеною травою, соломою чи сіном. Вони добре зберігають вологу.
Перепади температури
Культура цього не виносить. Перераховувати, що і за якої температури відбувається з огірками довго. Господарі присадибних ділянок у місцевості, де нічна температура може опускатися до 12-15°С, тоді як вдень стовпчик термометра піднімається до 25-35°С, повинні на вибір:
висаджувати огірки у теплицю;
на городі ставити над грядкою дуги або щось подібне, щоб у темний час доби мати можливість накрити грядку.
З огірками доведеться повозитися. Але зеленці, вирощені на власному городі, набагато смачніші і корисніші за покупні, плюс немає небезпеки отруїтися нітратами або іншою хімією.
