Питання гідного вшанування пам’яті українських військовослужбовців, які віддали свої життя у запеклих боях за свободу і незалежність нашої держави, дедалі частіше стає причиною гострих соціальних конфліктів у тилових регіонах. Поки державні інституції наголошують на залізобетонній важливості збереження національної пам’яті, на місцях родини полеглих воїнів змушені місяцями, а то й роками оббивати пороги кабінетів, нагадуючи чиновникам про їхній прямий обов’язок. У Черняхівській громаді Житомирської області родини загиблих Героїв відкрито оголосили про готовність до радикальних дій через тотальне затягування будівництва меморіального комплексу.
Від імені родин полеглих захисників із відвертим та сповненим болю колективним зверненням виступила матір загиблого Захисника України Олександра Олександровича Янчука. Жінка розповіла, що її сина немає вже майже три роки, і весь цей час сім’ї громади ведуть виснажливу кабінетну боротьбу за створення Алеї Слави — єдиного місця пам’яті, шани та загальнонаціональної вдячності воїнам.
Ще у 2024 році було розроблено та повністю погоджено з родинами загиблих Героїв і місцевою владою детальний проєкт майбутньої Алеї Слави. Тоді ж відбулося масштабне громадське обговорення та голосування, під час якого більшість батьків та родичів полеглих бійців спільно визначили, що меморіал має бути розташований у центрі громади — в парку Шевченка. Затверджений конструктивний проєкт передбачає встановлення 170 пам’ятних стел, щоб кожен Захисник був гідно вшанований та назавжди залишився в історії краю. Проте реалізація цих планів досі залишається лише на папері.
Епопея порожніх обіцянок: від Дня Героїв до Дня пам’яті
За останні два роки родини полеглих воїнів пройшли через десятки виснажливих нарад, зустрічей та публічних запевнень. Спочатку місцеві посадовці скаржилися на тотальний брак бюджетних коштів, згодом офіційно повідомили, що необхідне фінансування вже повністю виділено. Владо мовця запевнила людей, що будівельні роботи на майданчику розпочнуться навесні 2026 року, щойно дозволять погодні умови. Наступним залізобетонним терміном називали 23 травня (День Героїв), аргументуючи, що меморіал стане символічним подарунком до свята. Коли ж і ці обіцянки було зірвано через нібито брак часу, чиновники перенесли фінальну дату на 29 серпня — День пам’яті захисників України.
Наразі, коли на календарі вже середина червня, на визначеному майданчику в парку Шевченка немає жодних ознак техніки чи бодай мінімальних підготовчих будівельних рухів. Родини обурюються, що за наявності реального фінансування затримка є абсолютно штучною та свідчить про кабінетну байдужість до людей, які заплатили за спокій громади найвищу ціну.
Через тривалу бездіяльність відповідальних осіб родини Героїв оголосили про початок масштабної громадської мобілізації. Сім’ї військових пропонують усім небайдужим жителям громади долучитися до акції прямої дії: щодня під час загальнонаціональної хвилини мовчання приходити безпосередньо на місце майбутнього будівництва в парку, аби наочно демонструвати владі силу суспільного контролю. Також ініціатори готують офіційне запрошення для представників засобів масової інформації, авторитетних громадських діячів, депутатів усіх рівнів та керівництва Житомирської районної військової адміністрації, аби винести проблему на загальнонаціональний рівень.
Журналісти видання Субота Онлайн повністю підтримують залізобетонне право родин на гідне увічнення пам’яті їхніх дітей та чоловіків, адже кількість загиблих Героїв, на жаль, продовжує зростати через триваючі бойові дії, і це горе є спільним обов’язком для всього українського тилу.
Будівництво Алеї Слави — це не питання кабінетних коштів чи політичних рейтингів, а іспит на елементарну людську совість та вдячність для всієї Черняхівської громади.
Бажаєте оперативно дізнаватися про соціальні ініціативи, рішення місцевих рад, розподіл бюджетних коштів на підтримку ЗСУ та найважливіші новини Черняхова й усієї Житомирщини? Підписуйтесь на наш Telegram-канал або читайте корисні аналітичні звіти у Facebook. Разом наш голос завжди гучніший!
