ВІД ЖЕБРАЦТВА У ДИТИНСТВІ ДО МІЛЬЙОННИХ ГОНОРАРІВ
Чарлі Чаплін – мабуть, один із найвідоміших та найважливіших акторів, породжених кінематографом. Він високопоставлений діяч світової культури і всесвітньо відома ікона.
Дитинство Чапліна було сповнене бідності та труднощів. Його відправили в робочий будинок у віці семи років. Рада розмістила його в Центральній лондонській окружній школі та школі Норвуда для того, щоб хлопчик жебракував. Він є найкращим прикладом, як можна вибратися з бідності та стати успішним.
Після того, як його матір відправили в притулок для психічно хворих у Кейн Хілл, він та його брат Сідней проживали зі своїм батьком-алкоголіком. Згодом їх врятувало Національне товариство запобігання жорстокості з дітьми.
З допомогою свого батька він став членом трупи Eight Lancashire Lads clogdancing, яка гастролювала по Великій Британії. Він відмовився від навчання через рецидив матері, записався в театральну агенцію у лондонському Вест-Енді. Його роль у фільмі Г.А. Сентсбері «Джим Романс Кокайна» скасували… Шоу закрили через два тижні.
Але в 14 років Чапліну всміхнулася фортуна: юнака взяли на постійну роботу в театр, де він отримав роль посильного у виставі «Шерлок Холмс». Примітно, що підліток був неграмотним, тому вивчити роль йому допоміг брат Сід.
Уже в 1908 році 19-річного Чарлі прийняли в театр Фреда Карно, де якраз готувалися пантоміми і скетчі для англійських мюзик-холів. Дуже скоро юнак стає ключовим актором у більшості вистав. Через 2 роки трупа Карно відправляється на гастролі до Америки. Тоді Чарлі і вирішив, що залишиться в США.
Одного разу виступ Чапліна побачив Мак Сеннет. Американському кіно продюсерові настільки сподобалася гра, що він запросив артиста працювати в свою студію. У вересні 1913-го Чарлі уклав контракт з «Кістоун». Студія зобов’язалася платити йому 150 доларів на тиждень.
Спочатку справи йшли не дуже добре. Сеннет навіть хотів звільнити Чарлі Чапліна, вважаючи своє рішення взяти його на роботу необачним. Але вже через рік англієць стає провідним актором. Глядачі були в захваті від цього грубуватого героя експромтів Мака Сеннета. Але ще більше артист їм припав до душі, коли відступив від методу, придуманого Сенетом. Коли Чаплін, граючи придуманого Сеннетом Чеза (або Чейса), вносить в гру більше людяності і ліризму, глядачі тепліше зустрічають героя.
Одного разу Сеннет попросив Чарлі Чапліна якось по-новому загримуватися для комедійної картини «Дитячі автомобільні гонки». Тоді артист і придумав свій новий образ, який тепер знають чи не всі. Це широкі штани, занадто вузький піджак (візитка), невеличкий капелюх, величезні черевики, одягнені не на ту ногу, і вусики.
Так народився образ Маленького Бродяги. Згодом до цього знайомому нам всім вигляду додалася тростинка, побачена Чарлі на одній з фотографій батька. Бродяга миттєво стає малопопулярним. Але коли Чарлі Чаплін досягає успіху, він починає розуміти, що може бути більш успішним сценаристом і режисером ніж ті, хто ним керує.
У 1914 році з’явився перший фільм Чапліна під назвою «Захоплений дощем». Тут Чарльз виступив не тільки як актор, але і вперше – як режисер і сценарист. На відміну від студії «Кістоун», з якої йде Чаплін, студія «Ессеней Філм» платить артисту 1250 доларів за тиждень роботи і 10 тисяч за контракт. У 1916-17 роках «М’ючуел Філм» оплачує роботу коміка ще краще: 10 тисяч доларів на тиждень і 150 тисяч за контракт. У 1917-му Чарлі Чаплін уклав контракт зі студією «Ферст Нешнл» розміром в 1 мільйон доларів і став найдорожчим актором свого часу.
У 1919 році в Чапліна з’явиться власна кіностудія «Юнайтед Артистс». На цій студії Чарльз працював до початку 1950-х років, потім був зобов’язаний назавжди покинути Америку.
Дебют Чарлі Чапліна в звуковому кіно відбувся в 1940-му. Це була антигітлерівська картина «Великий диктатор». До того ж, це була остання стрічка, у якій з’явився Чаплін в образі Маленького Бродяги. З виходом картини починаються гоніння Чапліна. Його звинувачують в антиамериканській діяльності та прихильності комуністичним ідеям. Едгар Гувер, глава американського ФБР, активізує збір досьє на актора, розпочатий ще в 1930-ті.
Пік гоніння припав на 1940-і, коли Чаплін зняв свій фільм «Месьє Верду». Його заборонила цензура. Артиста почали поливати компроматом. Дорікали йому в усьому: у невдячності до країни, яка дала йому прилисток (актор так і не прийняв громадянства США); у тому, що він таємний комуніст і єврей. Копалися в особистому житті, витягуючи на поверхню брудну білизну. Проте картина «Месьє Верду» була номінована на «Оскар» за кращий сценарій.
Вигнати артиста з Америки вдалося в 1952-му, коли Чаплін відправився в Лондон на прем’єру своєї картини «Вогні рампи». Гувер домігся від імміграційних служб заборони на повернення актора в США. Чарлі Чаплін оселився в швейцарському місті Веве. Передбачаючи, що його можуть вигнати з країни, Чарлі залишає довіреність на все своє майно дружині. І вона, продавши все, переїжджає з дітьми до Швейцарії.
У Швейцарії Чарлі Чаплін продовжує творити. Він написав музику до деяких зі своїх німих фільмів. Озвучив «Золоту лихоманку». У 1948-му з-під пера артиста виходить повість «Рампа», яка й лягла в основу стрічки «Вогні рампи». У 1954-му актора нагороджують Міжнародною премією Миру. А в 1957-му вийшов фільм Чарлі Чапліна «Король в Нью-Йорку», де він виконав головну роль. Літа Грей Чаплін – відома як друга дружина легендарного коміка, мати двох його синів, невдала акторка і прототип набоковської Лоліти. Її шлюб із Чапліном тривав менше від трьох років і закінчився гучним розлученням. Позовну заяву про розірвання шлюбу було складено настільки майстерно, що Літі вдалося отримати понад 800 тисяч доларів відступних – неймовірну суму для кінця 20-х років минулого сторіччя! Текст заяви вийшов окремим друком і вмить розлетівся. Потім вона видала книгу – відверту розповідь не дуже щасливої жінки про стосунки з класиком німого кіно.
Чарлі Чаплін пішов з життя 25 грудня 1977 року. Його не стало уві сні. Поховали артиста на кладовищі в Веве. Але в березні 1978-го після викрадення труни з метою викупу його прах перепоховали в іншому швейцарському місті – Корсо-Сюр-Веве, заливши могилу півтораметровим шаром бетону.
