Україна

Права претендувати на державну допомогу позбавили людей, які мають на депозиті понад 100 тисяч гривень

Згідно зі змінами до правил призначення субсидії, ухваленими навесні, права претендувати на державну допомогу позбавили людей, які мають на депозиті понад 100 тисяч гривень. Зроблено це було з метою відсіяти забезпечених, на думку влади, українців, котрі з якихось причин подають заяву на отримання коштів для оплати послуг ЖКГ. Але на ділі маємо зовсім не те.

ДО ГАЗЕТИ почали звертатися пенсіонери, обурюючись, що їх фактично покарали за ощадливість. Історії подібні між собою: відкладали зі своїх виплат (часто мінімальних) «гробові», але не у сховок, а на депозит, і от за десятки років у декого назбиралося трохи більш як сто тисяч гривень — встановлена владою «стеля». А перед опалювальним сезоном дістали «подарунок»: у субсидії відмовлено. Сказати, що старенькі шоковані, — це нічого не сказати. Пенсіонер Володимир Криницький із Хмельниччини, думаючи, як же перезимувати, звернувся в банк із проханням бодай частково зняти гроші з рахунка, щоб «відповідати нормі» та мати змогу оплатити комірне. Однак це виявилося неможливим, бо договір закінчується лише наприкінці зими. Банківські працівники, аби підсолодити «пігулку», запропонували чоловікові натомість… оформити кредит. «Я в розпачі, — нарікає пан Володимир. — Усю пенсію доведеться віддавати за комунальні. Як держава могла забрати субсидію в таких, як я? Хіба це справедливо? Я ж відкладав гроші не на заморські курорти, а на лікування та гідне поховання».

Проте владі, судячи з усього, ще маємо кланятись, адже за первісним варіантом депозитна «стеля» мала становити 25 прожиткових мінімумів — 56 тисяч гривень…

— На мою думку, це ненормальна ситуація, особливо в умовах, коли тарифи зростають, — зазначає експерт громадської спілки «Реанімаційний пакет реформ» Святослав Павлюк. — Варто було або включити дохід від депозитів у сукупний дохід домогосподарства при призначенні субсидії, або збільшити «планку» хоча б до 200-300 тисяч гривень. Карати пенсіонерів за ощадливість — немудро.

Люди наші привчені до подібних вивертів і вихід, певна річ, знайдуть. Зокрема ті, в кого депозитний договір закінчився, наприклад, восени чи влітку, забрали кошти або зняли частину, щоб на рахунку залишилося менше ста тисяч гривень і було дотримано формальність. Але таким чином уряд змусив українців ховати гроші «під матрац» замість пускати їх у діло. Від цього може постраждати і банківська система країни. Існує й інша небезпека: імовірно, дізнавшись, що у пенсіонерів масово з’явилася в домівках готівка, активізуються шахраї та злодії.

Причому приховати наявність депозиту не вийде. Згідно з правилами, особа, що звертається по субсидію, повинна сама декларувати його наявність. І хоч органи соцзахисту інформації про банківські вклади не бачать (вона конфіденційна), її виявить верифікація (перевірка) Міністерства фінансів. Тоді буде ще гірше: доведеться повертати призначені кошти.

Працівники управлінь соцзахисту виправдовуються, мовляв, ця норма була запроваджена, як уже згадувалося, для зменшення кількості субсидіантів. Адже допомога населенню на оплату компослуг — це таки значне «відщипування» від держбюджету. Нині, скажімо, видатки на пільги та субсидії сягнуть понад 40 мільярдів гривень. Утім, зменшення числа субсидіантів відбувається щороку. Для порівняння, наприкінці 2017-го держдопомогу одержували майже сім мільйонів домогосподарств, а вже навесні 2021-го — 2,5 мільйона. Нинішнього опалювального сезону їх буде ще менше — два мільйони. При цьому раніше в певних випадках, винятках із правил, субсидії могли призначати спеціальні комісії при органах місцевої влади, однак їх ліквідували.

Очевидно, влада, не змігши «звести дебет із кредитом» у субсидійному питанні, йде простим шляхом — відсіяти отримувачів допомоги жорсткішими правилами. І населення, і багато експертів вважають такі підходи несправедливими. Мовляв, у країнах ЄС, на які ми рівняємося, справді, субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримують усього 10% малозабезпечених. Але ж пересічна європейська родина витрачає на комірне 10-15% доходу, натомість українська в зимовий період — близько 30%, а ще майже 50% — на харчування. Якби тарифи були посильними для більшості українців, чи економіка стрімко розвивалась і відтак доходи населення поступово збільшувались, то це одне діло. Однак позбавляти відповідної допомоги (дуже скромної, втім) незаможні сім’ї в нашій жорсткій, щоб не сказати — жорстокій, дійсності, видається не тільки недоречним, а й аморальним.

Джерело: silskivisti

Схожі матеріали