Вже не носить Галя воду,
Бо тече із крана,
Береже здоров’я й вроду –
Файна і рум’яна.
Не пере руками з милом –
На те є машинка,
Економить Галя сили
Всі для відпочинку.
То в Єгипті, то в Європі
Фоткає природу
І не знає, що за клопіт –
Кудись нести воду.
Та й Іванко в ноутбуці
Барвінком не в’ється,
Лайка Галю у Фейсбуці,
Як вночі не спиться.
Квітів разом не збирають,
Зорі не рахують,
Інстачати вибирають,
Там собі воркують.
Віртуальні друзі стали,
На сторінках – люди,
Хіба ж ми колись гадали,
Що так жити будем.
Телефони у кишенях,
Весь світ в інтернеті,
Гроші в картках, а не в жменях,
Хлібина в багеті.
Якесь все ненатуральне,
Штучне і примарне,
Пісня є ще…
Нема Галі Такої з Іваном.
