Під час захоплення Київської області рік тому російські окупанти зарізали та з’їли майже всіх страусів на фермі в селі Здвижівка Бучанського району. Про це розповів місцевий житель, вчитель історії Юрій Погребняк.
Зазначається, що Здвижівка провела в російській окупації 35 днів. Там перебували понад 800 жителів села, зокрема близько сотні дітей, а також сім’ї з Києва, які 24 лютого виїхали зі столиці до родичів, сподіваючись, що за містом буде безпечніше.
За словами Погребняка, основні колони російських танків і бронетранспортерів з’явилися в Здвижівці 25 лютого, рухаючись у бік Києва.
“На страусовій фермі окупанти розташували техніку, влаштували там склад, а під вечір 25 лютого вони почали роз’їжджатися селом і вдиратися до будинків. Виламували ворота технікою, ставили танки, артилерію на подвір’ї та звідти стріляли”, – розповів він.
Самого Погребняка росіяни вигнали з його будинку й облаштували там штаб, тож він змушений був жити у сусідів-пенсіонерів.
За його словами, частина окупантів були підготовленими військовими, а решта “нагадувала безхатченків у обшарпаному одязі“. На початку вторгнення вони ходили по домівках міняли пальне на самогонку. Також росіяни поширювали свою пропаганду.
“Росіяни казали, мовляв, не хвилюйтеся, потерпіть три дні. Путін змінить вам президента й все буде добре. Вони розповідали нам, що прийшли захистити “братній народ” від “фашистів”. Повторювали, як заклинання “путін наше все”, бігали по селу та шукали “бандерівців”. При цьому, хто такий Степан Бандера, за що боровся, вони й гадки не мали. Будь-яку іншу інформацію вони не сприймали… Було враження, що я зіткнувся зовсім з іншим світом, який живе по якімсь своїм, нелюдським, спотвореним правилам, ще й в радянському минулому. Росіяни настільки закодовані путінською пропагандою, що розкодувати їх, здається, вже неможливо“, – розповів Погребняк.
Через опір українців, якого російські загарбники не очікували, і великі втрати вони були дуже озлоблені. “Всю горілку повипивали, магазин розгромили та почали мародерити. Відбирали у людей городні тачки, вантажили на них телевізори, магнітофони, комп’ютери, пральні машини, праски, каструлі, сковорідки…“, – розповідає мешканець села.
Його будинок також був пограбований і розтрощений. “Навіть ниток з голками не залишилось… В середині будинку все було розтрощено. Окупанти зняли всю сантехніку: крани, унітаз, раковини. Забрали весь мій одяг, навіть труси… Росіяни вигрібали все, що бачили. Тягнули навіть цілі кухонні шафи з посудом усередині. А тікали загарбники так швидко, що кидали зброю та боєприпаси, які потім вивозили сапери“, – каже Погребняк.
Він також розповів, що місцеві мешканці намагалися чинити опір, як могли. Зокрема, фіксували техніку, шукали місце, де ловив зв’язок і передавали координати ЗСУ. Також постійно різали телефонні кабелі, які росіяни проклали для зв’язку. А тим часом окупанти зарізали та з’їли майже всіх страусів, які були на місцевій фермі.
“Один російський молодий зв’язківець навіть ходив, просив селян не псувати кабелі, бо вони, мовляв, уже втомилися кожен день їх лагодити. Він же якось приніс нам шматок смаженої страусятини, щоб ми могли спробувати. Виявляється вони майже всіх страусів на фермі зарізали та з’їли. Лише двом птахам удалося втекти. Одного страуса я бачив, коли він ходив людськими городами, шукав, що поїсти, й селяни його підгодовували“, – розповідає Погребняк.
Не пощастило і собакам, яких окупанти пригрозили застрелити, якщо ті гавкатимуть.
“А ще селом бігали безліч собак, бо багато людей відпустили тварин з ланцюгів, щоб ті врятувалися… Утім, деяким собакам не пощастило. Буряти їх з’їли…“, – зазначив він.
За матеріалами uainfo.org
