У Звягельському районі в селі Адамівка проживає 2 сім’ї.
Одна з родин — Олени Галіцької. Місцева жителька розповіла, що так вони живуть останні 20 років. У селі немає ані магазину, ані школи. Як живуть у Адамівці і чому жінка не покидає домівку — Олена Галіцька розповіла кореспондентам Суспільного.
У селі Адамівка Звягельського району упродовж 20 років живуть дві сім’ї. Місцева жителька Олена Галіцька розповіла, що тут народилася. В її дитинстві, пригадує, в селі жили десь 25 людей.
“У мене була подружка, зараз вже живе закордоном. І сусіди хлопці. Весело жили, нормально гуляли, книжки читали, по деревах лазили, стрибали, купалися, розвивалися. І для нас цього задатку вистачило на все життя”, — розповіла Олена Галіцька.
Зі слів Олени, її мама розповідала, що раніше у селі були колгосп, школа, магазин. У 90-х роках приміщення непрацюючої школи згоріло, а магазин закрили. Олена Галіцька показала кореспондентам Суспільного місце, на якому була Адамівська школа.
“Зараз її немає, вона діяла до 1966 року, навчалися тут дві мої сестри. Я пам’ятаю, що вони розказували про цю школу. Сюди заходили — була стежечка. Можна зайти, подивитись, як було і як вже немає. Була школа на 4 класи. Початкова школа була і нічого не лишилось, одна якась яма”, — сказала місцева жителька Адамівка.
Також Олена Галіцька показала, де стояв магазин, в якому вони купляли хліб, продукти, промислові товари, смаколики. Зі слів жінки, до 1991 року магазин вже розформували. Показала Олена, де в селі розташовувалася кузня. Жінка каже, що там працювали і гарні майстри, які і плуги робили, і сокири, інший інвентар.
Олена розповіла, що живе разом із чоловіком та наймолодшим сином. Тримають власне господарство.
“Були корови, свині. Тепер кози — там ціла ферма. Розвела їх, Сашко пасе. Весною беру дітей і ми всією родиною ділянки садимо. Хтось засуджує, а хтось ні. Але це село мене розвинуло в тому, що я не спинилася, пішла вчитися, народила дітей, виховала їх. Що воно мені поганого дало? Нічого. Так, тяжко добиратись, але поганого нічого”, — сказала Олена Галіцька.
До найближчого магазину жінка добирається за 6 кілометрів до Довбиша. Олена працює вчителькою у Старомайданівській школі. До роботи їй — 11 кілометрів. Їздить автобусом або ходить пішки.
“Вибратись звідси я могла б — дочка пропонувала, запрошувала на Хмельниччину. Я приїхала на один день і я не можу — тягне якийсь магніт додому. Тягне в своє “кубло”, і якось так ми проживаємо. Я б хотіла, аби хтось із моїх дітей тут жив”, — сказала жителька села Адамівка Олена Галіцька.
