У ваших руках – дати мамі хоча б трохи тепла навзаєм.
Не відкладайте любов на потім. Потім може не бути.
Слухайте її історії, навіть якщо чули їх вже сто разів.
Пишайтесь нею. Моліться за неї.
Бо коли мами не стане – залишиться тиша. І та тиша буде дзвеніти болем, що вже не обіймеш, не запитаєш, не подякуєш…
Тож сьогодні – зараз! – зателефонуй, обійми, скажи:
Мамо, я тебе люблю. Ти мені дуже потрібна.
