Звичайні, невинні люди мали доводити, що вони мають право жити. «Здесь живут дети», «Тут люди» — ніби крик душі з проханням піти, обійти будинок, знайти базу в іншому місці. Крик, який у більшості випадків окупанти не хотіли чути.
Написи на парканах в українських містах, які деякий час були під окупацією російських військових
