Опера «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка — одна з найулюбленіших в українському музичному репертуарі. Її герої не лише підкорювали сцени театрів, а й надихали майстрів декоративного мистецтва. Одним із найяскравіших прикладів є порцелянова сюїта, створена в 1966 році на Коростенщині художницею Валентиною Трегубовою.
Як розповіла колекціонерка та дослідниця українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк, ця фарфорова композиція вражає глибокою художньою виразністю. Центральна фігура — Наталка в національному вбранні, виконана з тонким відчуттям характеру героїні. У її постаті — гідність, сила духу й вірність коханню.
Не менш майстерно виконані персонажі Возного та Виборного. Кожна скульптура передає емоції героїв через жести, вирази обличчя та деталі костюму. Сюїта, яка колись продавалась у валютних магазинах і йшла на експорт, сьогодні є бажаним експонатом у колекціях поціновувачів української культури.
Серед інших творів, натхненних класичною п’єсою Котляревського, — декоративне блюдо Бориса Горбалюка та серія тарілок майстра Михайла Денисенка, створена у 1971 році на Васильківському майоліковому заводі. У кожному з творів — унікальний мистецький погляд на образи Наталки, Петра, Виборного й інших героїв.
Особливої уваги заслуговує ваза «Ой під вишнею, під черешнею», створена Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі. Її сюжет ґрунтується на однойменній народній пісні, яка звучить в опері. У кольорах та композиції втілено молодість, кохання й національний колорит.
«Мистецтво фарфору і опера — це тандем, який чарує з першого погляду», — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. І додає: роботи з Коростенщини — яскравий приклад того, як українська культура здобувала світове визнання.
