Першочергове завдання нового уряду — економічне зростання.
Попри війну і решту халеп.
Тут нічого нового, – нове буде трохи далі.
Ми бачимо, як зростають певні кластери, підвищуються зарплати.
В армії можна заробити до 40 тисяч доларів на рік(!) Активно росте ВПК.
Але водночас усе більше людей опиняються за межею бідності й змушені жити на 80 євро в місяць. І це на фоні постійного зростання цін та ріст тарифів ЖКП.
В Києві це не так помітно, але в провінції…
Особливо мені це кидається у вічі в Донецької області – все більше людей нормальної зовнішності просять купити їжу.
Я не пам’ятаю такого з 90-х…
Якщо в пенсіонера немає нікого, хто б подбав про нього — людина приречена на жебрацтво.
Тотальна інфляція останніх років просто «з’їла» пенсії, і тепер вони виглядають мізерними.
Я сам — прихильник ліберальних реформ, скорочення податків тощо.
Але боротьба з бідністю має стати одним з головних пріоритетів. Інакше бідніс
ть та соціальне розшарування стануть ще однією лінією розлому нації, яка демотивує людей любити свою державу.
ть та соціальне розшарування стануть ще однією лінією розлому нації, яка демотивує людей любити свою державу.я не закликаю тупо підвищувати пенсії чи роздавати чергову «тисячу».
І скажу чесно, я сам поки не знаю, як вирішувати цю проблему.
Але точно хочу сказати , що в новому уряді це має бути акцентом.
Інакше перетворимось на країну з дорогими авто в столиці. І з провінціями де люди борються за їжу.
