Незнайома людина каже дитині: «Мене прислала твоя мама». Називає її ім’я, пропонує провести додому або просить допомогти знайти собаку. Що робити? Дитина має знати відповідь ще до того, як опиниться в такій ситуації: не йти нікуди без дозволу батьків, тримати дистанцію та звертатися по допомогу, якщо дорослий наполягає.
Навіть знайоме подвір’я чи дорога до школи потребують простих правил безпеки. ДСНС України радить заздалегідь пояснювати дітям, як поводитися з незнайомцями, кому можна довіряти та куди йти, якщо виникла небезпека.
Особливо корисно не обмежуватися словами «будь обережним», а розібрати з дитиною конкретні ситуації. Ось п’ять правил, які можна потренувати вдома.
1. Правило купальника: твоє тіло належить тобі
Частини тіла, які закриває спідня білизна або купальник, є приватними. Ніхто не повинен просити дитину показати їх, торкатися без належної причини або вимагати, щоб вона торкалася таких частин тіла іншої людини.
Це правило стосується не тільки незнайомців. Дитина має право відмовитися від обіймів, поцілунків та інших дотиків, які їй неприємні, навіть якщо йдеться про родича чи добре знайому людину.
Під час необхідного медичного огляду або гігієнічного догляду дорослі повинні пояснити дитині, що саме роблять і навіщо, з повагою до її віку та особистих меж.
Британська організація захисту дітей NSPCC у програмі Talk PANTS рекомендує навчити дітей простих фраз:
- «Це моє тіло».
- «Я не хочу, щоб мене торкалися».
- «Ні, мені це неприємно».
- «Я розповім про це мамі, татові або іншому дорослому, якому довіряю».
Поясніть також різницю між приємним сюрпризом і таємницею, яка лякає. Якщо хтось просить приховувати неприємні дотики чи погрожує покаранням за розповідь, дитина повинна знати: про це можна й потрібно сказати дорослому, якому вона довіряє.
2. Три кроки назад: не наближатися до чужої машини
Дорослий зупиняє автомобіль біля тротуару й запитує: «Можеш показати дорогу?» Або показує іграшку, цукерку чи фотографію цуценяти.
Дитині не потрібно підходити ближче, щоб відповісти ввічливо. Можна відійти на кілька кроків, сказати «Ні» та продовжити рух у безпечному напрямку.
Правило трьох кроків — простий спосіб запам’ятати, що з незнайомою людиною краще зберігати дистанцію. Відстань має дозволяти відійти, не опиняючись у межах легкого захоплення за руку.
Поясніть дитині:
- не підходити до вікна чужого автомобіля;
- не сідати в машину без попередньої домовленості з батьками;
- не йти шукати тварину, показувати дорогу чи переносити речі на прохання незнайомця;
- якщо дорослий наполягає — відійти до людей і повідомити про ситуацію.
Дитина не зобов’язана пояснювати відмову. Достатньо сказати: «Ні, я не можу. Запитайте дорослих».
3. Голосно сказати: «Я не знаю цю людину!»
Якщо хтось намагається схопити дитину за руку, силоміць повести її чи посадити в автомобіль, головне завдання — привернути увагу інших людей і вирватися в безпечне місце.
Поліція рекомендує дітям у небезпечній ситуації голосно кликати на допомогу, відходити від людини, яка загрожує, та звертатися до дорослих поблизу.
Корисно заздалегідь потренувати конкретні фрази:
- «Допоможіть! Я не знаю цю людину!»
- «Відпустіть мене!»
- «Викличте поліцію!»
Якщо поряд є магазин, аптека, охоронець або поліцейський, дитина може звернутися туди й прямо сказати, що їй загрожує небезпека.
Відпрацьовуйте ці слова без залякування. Запропонуйте дитині вимовити їх достатньо голосно, щоб почули люди поруч. Можна зробити це у формі короткої гри вдома.
4. Таємне слово родини: коли незнайомець каже, що його прислала мама
Людина, яка знає ім’я дитини та її батьків, не обов’язково має право забирати її зі школи чи з майданчика.
Для додаткового захисту родина може домовитися про кодове слово. Його знатимуть батьки, дитина та за потреби конкретний дорослий, якому справді доручили її забрати.
Наприклад, якщо незнайомець каже: «Мама затримується, тому я відвезу тебе додому», дитина може запитати пароль. Якщо відповіді немає або людина починає поспішати й наполягати, слід звернутися до вчителя, охоронця чи іншого відповідального дорослого.
Навіть правильне кодове слово не замінює домовленості з батьками. Якщо дитина може зателефонувати їм або звернутися до вчителя, краще спочатку підтвердити, хто саме прийшов.
Пароль не повинен бути іменем дитини, датою народження чи назвою домашньої тварини, які легко дізнатися. Його не варто розповідати друзям або публікувати в соцмережах.
Подібні правила потрібні й в інтернеті. На Суботі Онлайн ми вже пояснювали, як розпізнати небезпечні пропозиції дітям у Telegram та куди звертатися, якщо незнайомець просить виконати підозріле доручення.
5. Знайомий маршрут і заздалегідь визначене місце зустрічі
Перед тим як дозволити дитині самостійно ходити до школи, гуртка чи друзів, разом пройдіть цей шлях. Покажіть, де можна звернутися по допомогу, які місця краще оминати та де знаходяться найближчі укриття.
Домовтеся, що про зміну маршруту дитина спочатку повідомляє батьків. Якщо телефон розрядився, вона має знати, до кого звернутися, щоб зателефонувати додому.
Окремий план потрібен на випадок повітряної тривоги. ЮНІСЕФ спільно з ДСНС та Міністерством освіти рекомендують батькам заздалегідь обговорювати з дітьми порядок евакуації та дії в укритті.
Якщо сигнал тривоги пролунав у школі, дитина повинна дотримуватися вказівок учителя й разом із класом перейти до укриття. Якщо вона перебуває на вулиці самостійно — прямувати до найближчого визначеного безпечного укриття за заздалегідь узгодженим маршрутом.
Важливо окремо пояснити, як діяти, коли дитина загубилася в магазині, на вокзалі чи в іншому людному місці. У звичайній ситуації їй варто залишитися там, де вона помітила відсутність батьків, і попросити допомоги в працівника закладу, охоронця чи поліцейського. Якщо саме місце небезпечне, потрібно перейти до безпечної зони або укриття.
Як навчити дитину правил безпеки без страху
Замість довгої лекції спробуйте кілька коротких домашніх вправ. Нехай дитина сама скаже, що робитиме у трьох ситуаціях:
- «Допоможи знайти собаку». Незнайома людина кличе за гаражі або до автомобіля. Дитина відмовляється, відходить і повідомляє дорослим.
- «Мама попросила тебе забрати». До школи приходить людина, про яку дитину не попереджали. Вона залишається з учителем або іншим відповідальним працівником, доки інформацію не підтвердять батьки.
- «Я загубився». Дитина не бачить батьків у магазині. Вона звертається до працівника магазину чи охорони та просить допомогти зателефонувати рідним.
Проводьте такі вправи відповідно до віку. Маленьким дітям достатньо простих фраз і кількох повторень. Старшим можна запропонувати самостійно пояснити свій план дій.
Дитина також має знати, що може розповісти батькам про будь-яку підозрілу або неприємну ситуацію без страху покарання, навіть якщо спочатку зробила щось необережно.
Поясніть дитині так: дорослий не має просити допомоги у дитини, для цього є інші дорослі.
Що робити батькам, якщо дитина зникла
Якщо дитина не повернулася у домовлений час, не відповідає на дзвінки, а її місцеперебування невідоме, зателефонуйте друзям, учителям чи іншим людям, із якими вона могла перебувати.
Якщо дитина зникла й є підстави хвилюватися за її безпеку, негайно телефонуйте 102 або 112. Чекати добу чи кілька днів не потрібно.
Поліція повинна невідкладно прийняти заяву про зникнення дитини.
Для правоохоронців підготуйте свіжу фотографію, опис одягу, особливі прикмети, час і місце останнього контакту, а також інформацію про можливий маршрут дитини.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
