Іван Башинський із Малина на Житомирщині — художник із понад півстолітнім досвідом. Він малює пейзажі, натюрморти, ікони, а його графіка прикрашає друковані видання. Своїм мистецтвом Іван навіть розфарбував зупинку громадського транспорту на своїй вулиці.
«Не можу не малювати, це вже звичка. Встаю о четвертій ранку і малюю», — каже художник.
Дитинство і перші кроки в мистецтві
Іван родом із села Грезля Народицької громади. Малювати він почав ще школярем, а свої перші роботи надсилав у районну газету «Зоря». Спочатку олівцем, а згодом — тушшю, бо для цинкографії потрібні були чіткі контури.
«Пам’ятаю, як надсилав малюнки поштою, а потім сам їздив до редакції — близько 25 кілометрів. Дивився, як малюють інші, вчився з журналів і газет», — пригадує Іван.
У Народицькій школі його портрет як кращого робсількора висів у редакції «Жовтневих зорь» роками.
Навчання, флот і Київ
Після школи Іван вступив до Миколаївського кораблебудівного училища. Там швидко помітили його талант, і художник училища взяв його помічником. Після навчання була служба на флоті у Севастополі, де Іван продовжував малювати морські сюжети.
Повернувшись із флоту, художник переїхав до Києва, працював у будівельній галузі, підробляв оформлювачем, малював для газет «Молодь України», «Сільські вісті», «Житомирщина». Там він познайомився з майбутньою дружиною з Малина і згодом переїхав до її рідного міста.
У Малині Іван став художником-оформлювачем на місцевому підприємстві та активно співпрацював із газетою «Малинські новини», створюючи гумористичні та сатиричні замальовки, портрети людей, пейзажі та оформлюючи книги місцевих авторів.
Графіка, книги та сучасні роботи
З 1993 року графічні роботи Івана Башинського прикрашали історичні видання та збірки поезії. Альбом «Через простір і час. Застигла історія Малина» (2018) повністю ілюстрований його малюнками.
«Малювати доводилося за архівними матеріалами, літографіями, фотографіями та спогадами старожилів. Іноді й перемальовувати, бо віконниці не такі, або дах інший», — розповідає художник.
Своїми новими роботами Іван прикрасив тритомник поетичного щоденника «Все буде Україна!» науковиці Галини Студінської. Кожна книга містить близько п’ятдесяти малюнків, а за цю роботу він отримав медаль «За служіння мистецтву».
Пейзажі, ікони та місто
Окрім графіки, Іван створює картини природи. Вирушає на пейзаж із блокнотом та олівцем, робить начерки й пізніше переносить їх на полотно. Також малює ікони, які після завершення покриває лаком для збереження фарб і блиску.
Художник прикрасив криницю на своїй вулиці та розмалював зупинку громадського транспорту.
«Не лише малювання люблю, а й рибалку, збираю гриби, працюю на городі. Сідаю на велосипед і їду — блокнот та олівець із собою. Побачу щось гарне — намалюю», — ділиться Іван Башинський.
Джерело: Суспільне
