Народні обряди, вірування та містичні ритуали Зеленого тижня, який увібрав язичницьке і християнське — від магії рослин до вшанування духів предків.
Одне з головних християнських свят — Трійця — цьогоріч припадає на 8 червня, завершуючи великодній цикл. Вона символізує оновлення світу, чистоту духу та присутність Бога у трьох іпостасях — Отця, Сина і Святого Духа. У храмах лунають святкові богослужіння, а вбрання священиків сяє зеленим кольором — на знак єднання з природою, що пробудилась, повідомляє портал fakty.ua.
Зелень стає головним символом і оберегом свята — оселі, двори та церкви прикрашають гіллям липи, клена, берези. У народі Трійця отримала ще кілька назв — Зелена неділя, Русалії, П’ятдесятниця, і зберегла глибинні язичницькі традиції, в яких живе пам’ять про предків, поклоніння силам природи та ворожіння на щастя й майбутнє.
Дух Дід-Ладо та сила оберегів
Згідно з віруваннями, разом із зеленим гіллям у дім заходив добрий дух пращурів — Дід-Ладо, щоб захистити оселю від зла. Цей обряд — клечання — вважався найпотужнішим оберегом і мав сакральне значення. Зілля, зібране в ці дні, сушили й берегли цілий рік, використовуючи в хворобах чи для захисту.
Русалчин Великдень і дівочі чари
Наймагічнішим днем вважався четвер Зеленого тижня. Саме тоді, згідно з повір’ям, русалки виходили з води — зла сила, але водночас і та, що впливає на врожайність. Щоб задобрити їх, не працювали в полі, клали на підвіконня гарячий хліб, вивішували рушники на деревах, а дівчата йшли до берези — заплітали віночки, плели трав’яні обереги, водили хороводи, ворожили на долю, щастя і кохання.
«Пусти мене, мати, до гайку погуляти…»
Обряди біля берези, як і ритуал «завивання дерев», були своєрідною посвятою в доросле життя. Дівчата кумувалися, обмінюючись подарунками та обіцянками вірності, готували святкову їжу, прикрашали найвищу з-поміж себе дівчину — «тополю» — та водили її від хати до хати. Так просили благословення для врожаю й добробуту родини.
Проводи русалок і шанування мертвих
У понеділок на завершення Русального тижня дівчата проводжали русалок — з піснями й вінками виходили в поля, зверталися до потойбічних сил: «Йдіть, русалоньки, йдіть, і наше жито не ломіть». Попередньо в суботу або неділю на Трійцю влаштовували «дідівську поминальну суботу» — у церквах правили панахиди, а на цвинтарі роздавали калачі, молоко, сир — на спомин предків, які могли благословити майбутній урожай.
