Covid — 19: хтось переносить хворобу у легкій формі, деяких пацієнтів доводиться лікувати у відділеннях інтенсивної терапії. Медики констатують: один із 20 пацієнтів з COVID-19 потребує інтенсивної терапії, яка може включати в себе наркоз і штучну вентиляцію легень, – йдеться на сайті міськради.
Власне, про важку форму перебігу хвороби говоримо сьогодні, у Всесвітній день здоров’я, з лікарем-анестезіологом Василем Шутенком, який працює зі «складними» пацієнтами, хворими на ковід, у відділенні інтенсивної терапії Лікарні №2 ім. В. Павлусенка.
– Якою є наразі ситуація в лікарні ?
– На сьогодні 238 пацієнтів з ковідом чи з підозрою знаходяться в лікарні. Всім цим людям необхідна киснева терапія. В ковідній реанімації перебуває 12 пацієнтів, 8 з них – на штучній вентиляції легень.
– Яка ситуація щодо кількості ліжок з кисневими точками у вашому медичному закладі?
– Лікування хвороби потребує надання кисню пацієнтам. Проблем з киснем взагалі немає. У нас 280 ліжок, з них 250 облаштовано кисневими точками. Якщо пацієнт, що лежить на місці, де кисневої точки немає, але її потребує, ми переводимо його на це місце. Без нагляду пацієнти не лишаються.
– Кого під’єднуєте до кисню?
– До кисню під’єднуємо тих людей, показник сатурації в яких – 92%. Якщо кисню менше 92 % – це показання до госпіталізації та кисневої терапії. Якщо ж і киснева терапія не допомагає, тобто кисень не розганяється, це шкодить всім органам та системам людського організму і є показанням до підключення людини до апарату штучної вентиляції легень.
– На сьогодні чути багато історій: «людина ще вчора ходила, а сьогодні легені вже згоріли».Розкажіть про це…
– Йдеться про швидке прогресування хвороби, коли дуже стрімко і різко вражаються легені. В нормі легені – як повітряна кулька, кинути у воду – плаває. При вірусній пневмонії чи респіраторному дистрес-синдромі (набряку легень) тканина запалюється і набрякає. В Україні вже є два мутованих віруси – британський та південно-африканський. Вірус мутував і тепер вражає молодь. В Житомирській області серед інфікованих виявляють мутований британський вірус, який часто вражає молодих людей і характеризується важкою формою перебігу.
– Потрапляння в реанімацію – це ще не дорівнює ШВЛ? Чи багато пацієнтів потребують ШВЛів?
–На сьогодні до реанімації ми забираємо тих пацієнтів, які потребують ШВЛ. Людина, що потребує штучної вентиляції, може мати важку супутню патологію, і необхідна постійна присутність біля неї медперсоналу. На сьогодні в реанімації інтенсивної терапії знаходиться12 пацієнтів,хоча розрахована вона на6. Якщо людині стає легше, вона, так би мовити, «роздихується», сатурація (ред. – рівень кисню) тримається, переводимо її в інтенсивну терапію. Бувають випадки, коли за день-два людина «роздихується», інколи потрібно три тижні.
-Забезпечення лікарень апаратами штучної вентиляції легень було пріоритетним завданням медичної системи на початку пандемії. У вашій лікарні скільки нині встановлено апаратів ШВЛ для рятування тяжкохворих на COVID-19?
– На сьогодні в Лікарні №2 – 12 ШВЛ, всі вони знаходяться в ковідній реанімації. 8 апаратів постійно в роботі, 4 – страхують. Минулого року міська рада за кошти місцевого бюджету купила ШВЛ фірми HAMILTON-C6. Такий апарат високого класу має Лікарня№2, Лікарня №1 та Дитяча лікарня, в якій і знаходиться HAMILTON-C3. У таких ШВЛ є функція інтелектуальної вентиляції. Коли застосовується інвазивна вентиляція, лікар сам виставляє стать пацієнта та зріст, прораховується маса тіла, і кожний п’ятий-шостий цикл комп’ютерна програма прораховує, які параметри вентиляції пацієнта є найкращими для нього. Тобто за допомогою датчиків ШВЛ сам підлаштовується під пацієнта.
– Чи мають відповідну підготовку роботи з апаратами штучної вентиляції легень лікарі-анестезіологи?
– Так. Всі 11 анестезіологів нашої лікарні працюють з ШВЛ. Однак, ми змінюємо одне одного, адже й інші хвороби та операції ніхто не відміняв. Тому сьогодні хтось працює в ковідній реанімації, хтось – в загальній…
– Який відсоток летальності пацієнтів, що потрапили в реанімацію через важкий перебіг COVID?
– Летальність у реанімаційних хворих, як і в Європі, залишається досить високою – 60 – 70 %.
– Чому дорівнюють шанси на життя людини, підключеної до ШВЛ?
– Шанси на життя зростають. Буває, день-два стан людини стабілізується, іншим – необхідний тиждень для стабілізації, ще іншим – мало й трьох тижнів мало для «роздихування». Головне – не втратити момент, коли виникає потреба під’єднати пацієнта до ШВЛ.
– Чи бували випадки, коли вентиляція легень дала серйозні ускладнення?
– Звичайно, кожна людина індивідуальна. Коли включається апарат, збільшується тиск вдиху і видиху, тобто ми змушуємо людину «дихати в грілку». При бульозній формі легені розтягуються і погано скорочуються альвеоли, буває таке ускладнення, що надриваються та лопають. Потрапити в середину організму людини і таким чином оцінити її статус неможливо, а тому – ми ходимо по лезу ножа.
– Пацієнтам після штучної вентиляції легень необхідний тривалий реабілітаційний період?
– Часто йде ускладнення пневмофіброзу, тобто ущільнення легеневої тканини. Найперший наш пацієнт, до речі анестезіолог, у вересні минулого року був близько місяця на ШВЛі, після чого – у нього були ускладнення й тромбози, довго був на кисневій терапії, додому поїхав з кисневим концентратором. «Роздихався» аж у грудні і перед новим роком вже вийшов на роботу.
– Ваш персонал хворіє?
– Хворіє, бо лікарі нічим не відрізняються від інших людей.
– Як фахівець, скажіть, що на сьогодні найважче в роботі з хворими на COVID-19?
– Дивитися в очі людині, які просить допомоги, а ти вже не знаєш чим їй допомогти. А ще важче – подзвонити родичам і сказати про звістку…
– ШВЛ – це вирок?
– ШВЛ – це не вирок, а один з важливих елементів лікування пацієнтів з важкою формою COVID-19.
– Що, на вашу думку, може врятувати людство від пандемії? Здогадуюся, що ви скажете, адже ви перший у Житомирі медик, що вакцинувався…
– Так. Я першим вакцинувався і батька свого вакцинував.Великою проблемою на сьогодні є антивакцинальна кампанія, яка призводить до антивакцинальних настроїв людей. Люди відмовляються від вакцини, бо бояться. Та тільки вакцинація може врятувати людство від ковіду.
