Житомирянка Альона Новікова зібрала колекцію домашніх фіалок із 400 сортів. Квіти у її двокімнатній квартирі розташовані на підвіконнях, меблях, стінах та навіть у ванній кімнаті. Суспільному розповіла: захоплюється цими рослинами понад 20 років. А колекціонувати квіти розпочала із випадково купленого на вулиці горщика із блакитною фіалкою.
“Це була дивовижно красива квітка. Синя-синя. Велюрова, ніжна, з білим обрамленням по краях. Фіалка була сортова, хоча і дрібненька, але квітнула без упину. Я її купила, бо на той час переживала сильну депресію, а вона мене врятувала. Отак, пам’ятаю, дивлюся на неї, як вона цвіте, і сама оживаю”, — пригадала свою першу фіалку вдома житомирська квітникарка.
Проте колекціонувати сортові фіалки або ж сенполії, по-справжньому, як каже жінка, розпочала у 2004 році. Відтоді назбирала понад 400 різних сортів. Квіти зберігає у горщиках, лотках та окремо в листях.
“Сьогодні у мене понад 300 горщиків із фіалками. Кожна квітка різна, має свою назву та ім’я. У моїй оселі вони всюди. Мабуть, тільки “гектар” на стінах висить. Щороку 50 різних сортів я віддаю людям — таким самим шанувальникам фіалок, як і я, натомість завжди додаю до власної колекції 20-30 нових сортів. Віддаю перевагу сортам-ретро, за новинками не женуся, хоч зараз їх у світі декілька сотень тисяч. Я звикла спілкуватися з фіалками того сорту, який знаю, люблю і вмію за ним доглядати. Проте всі мої фіалки кожного сорту — яскраві та неповторні, всі особистості”, — розповіла Альона Новікова.
Догляд за колекцією домашніх фіалок, каже квітникарка, у неї займає левову частку робочого ритму її життя. Тільки на полив квітів вона витрачає більше 3 годин у день.
“Вирощування фіалок для мене і хобі, і медитація, і велика праця водночас. Тільки догляд за рослинками — обрізання листочків, пожовклих стебелець, підживлення ґрунту, пересаджування, полив у мене займає по 12 годин на день, а деколи, щоб закінчити якусь розпочату роботу із ними, я витрачаю по 2-3 дні поспіль. Вони всі мені як діти. А дітям, як відомо, потрібна увага, за ними треба стежити, аби вони не хворіли, прибирати, пильнувати, помічати, коли їм сумно, розмовляти з ними. Знаєте, вони — як живі істоти. Чоловік через це називає мене фіалковою мамою”, — розказала квітникарка.
Попри те, що сенполії — невибагливі рослини, кожна із них потребує правильного місця розташування, освітлення, підживлення та часу для обприскування від шкідників. За словами жінки, у цьому їй постійно допомагає чоловік.
“Мій чоловік повністю поділяє моє захоплення. Це він майструє мені стелажі, лотки для фіалок, горщики, встановлює освітлення та підігрів або, навпаки, охолодження рослин, якщо треба. А ще — він знімає ролики для YouTube про наші фіалки, підбирає, а нерідко і сам пише до них музику. Посилання на ролики ми разом викладаємо на наш сайт, який також створив чоловік, та на мою сторінку у Facebook. Я пишу статті або поетичні рядки про квіти, а він займається дизайном. Такий у нас квітково-поетичний сімейний тандем”, — розповіла Альона Новікова.
Квітникарка розказала, що квітами мріяла займатися із дитинства. Її батьки були агрономами. А мама постійно вдома вирощувала кімнатні квітучі рослини. Каже, що скільки себе пам’ятає, завжди хотіла власноруч створити зелений куточок.
“Колись я таємно від усіх висаджувала різні рослини в лісопосадці неподалік від дому. І доглядала за ними. Відтоді минуло більше 40 років. Згодом рослини виросли. Сьогодні там навіть бджолині пасіки розставляють. Дитяча мрія здійсйснилася: я маю вдома зелений райський куточок, він — із фіалок, які, до речі, вміють відплачувати взаємністю”, — сказала квітникарка.
Альона Новікова поділилася деякими власними секретами догляду за колекцією домашніх фіалок. Найголовніший із них, каже, відчувати квіти та копирсатися біля них із любов’ю, бо вони, як і все живе, це відчувають.
“Коли я тільки розпочала збирати власну фіалкову колекцію, я купила собі книжку із порадами за доглядом. І ретельно її вивчила. Попри те, що в інтернеті зараз є багато різних інструкцій, порад, консультацій, я ними не цікавлюся. За стільки років співіснування із цими милими квітами, я вже бачу, що кожній із них подобається і що вона потребує на даний час. Фіалки самі підказують, що їм добре, а що ні, що правильно, а що ні. А відтак я дозволяю їм рости так, як вони хочуть. Моя методика догляду за цими квітами нерідко кардинально відрізняється від загальноприйнятих. Але мої фіалки мене розуміють. А відтак квітнуть цілорічно”, — розповіла Альона Новікова.
Квітникарка також дала декілька порад, як доглядати фіалки наприкінці осені та на початку зими.
“Листопад та грудень найбільш несприятливі місяці для росту та цвітіння фіалок. Як і для будь-яких робіт із догляду за ними. З початком опалюваного сезону листя квітів може підсихати від нестачі вологи. Тому у цей період я намагаюся по мінімуму їх пересаджувати. Займаюся чисткою колекції, прибираю зайве листя, поливаю ґрунт протигрибковими засобами. Масові пересаджування я розпочну після нового року, коли світлий день буде більшим, і життєвий цикл рослин відновиться та активізується. А навесні вони мене знову радуватимуть рясним цвітінням”, — поділилася власним досвідом квітникарка.
Альона Новікова каже: фіалки у її помешканні створють неабияку атмосферу гармонії, відчуття щастя, поглинають негативні емоції та завжди допомагають налаштуватися на позитивні думки.
“Якою втомлено я б себе не почувала, я відразу іду до квітів. Щось роблю біля них, поливаю, фотографую їх, а відтак забуваю про все на світі — про поганий стан, якісь негаразди, проблеми абощо. І про себе посміхаюся”, — сказала житомирська квітникарка, власниця фіалкової колекції у понад 400 сортів.
Джерело: suspilne.media
