Про незвичайний випадок розповів Віктор Петрович Лаврентьєв, свідком якого довелось стати.
У 1966 році у Радомишлі почали будувати автостанцію. Робітники копали траншеї під фундамент. Натрапили на іржавий кулемет з набоями і людський кістяк з решткам німецької військової амуніції. В зеленій касці знаходився череп, в якому блищала золота щелепа.
Чоловіки розгубились, витягнули череп, поклали на землю і одразу почали сперечатися, що робити з тим кістяком. Сварка в основному йшла про золоті зуби і як їх поділити.
Робітники так голосно сперечалися і розмахували руками, що привернули увагу перехожих, зібралася велика юрба.
Поруч проходила гарна на вроду, молода жінка. Миттєво оцінивши ситуацію, схопила череп і побігла щосили через міст до Рудні. Чоловіки кинулись за нею, та не змогли наздогнати – жінка бігла з шаленою швидкістю, мабуть, була спортсменкою.
У грудні 1943 року на цьому місці знаходилось німецьке кулеметне «гніздо»: фашисти вели прицільний вогонь по нашим військам, що форсували річку Тетерів. Мабуть, опорний пункт ворога накрило снарядом.
Що сталось з кулеметом і золотою щелепою історія замовчує.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Олександр Пирогов, м. Радомишль
