Підземна споруда, яка нещодавно була виявлена у Звягелі Житомирської області, складається з трьох приміщень: двох кімнат та одного коридору.
Статтю з детальним описом підземелля 4 травня оприлюднив старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
«… інформаційний простір в черговий раз наповнився різними чутками про таємничі звягельські підземелля. Згодом комунальники за участю місцевих волонтерів та краєзнавців почали розчищати місце провалу. Мені також вдалося побувати у Звягелі і на прохання директора Звягельського краєзнавчого музею О.М. Жовтюк провести попередній огляд місця знахідки, з результатами якого хочу поділитися. У статті також використані матеріали спостережень знаного звягельського краєзнавця В.С. Ваховського, за що йому велика вдячність», – розповідає Олександр Тарабукін.
Зазначається, що провал розташований в центральній історичній частині міста, на південний схід від західного торця п’ятиповерхового житлового будинку по вул. Лесі України, 3. На момент огляду місце провалу за допомогою важкої техніки було розчищено на глибину 2,67 – 2,87 м від рівня сучасної поверхні (Рис. 3).
Підземна споруда проходить у межах проїжджої частини, витягнута із південного заходу на північний схід з невеличким ухилом в напрямку до території давнього замку та будівлі Палацу культури. Споруда складається із трьох приміщень: двох кімнат та одного коридору. Загальна довжина підземної споруди становить близько 15-16 м.
Кімната № 1. Прохід до кімнати виявлено у західній частині провалу. В плані неправильної підпрямокутної форми із трицентровим коробовим склепінням, завдовжки 0,78-0,84 м, завширшки 1,19-1,35 м. Стіни вимурувані цеглою і камінням, а склепіння – камінням. Кімната в плані прямокутної форми з еліптичним склепінням, завдовжки 5,5 – 5,6 м, завширшки 4,05 – 4,16 м, заввишки від рівня сучасної долівки 1,17 – 1,67 – 1,70 м. Загальна площа близько 23,29 кв. м.
У західній частині кімнати по боках стіни, з краю, неглибокі ніші прямокутної форми, завширшки 0,58 – 0,64 м. Посередині кімнати прохід, завширшки 1,26 м, засипаний битою цеглою, яка заповнює чверть кімнати і, очевидно, має продовження у західному напрямку. У верхній частині помітні залізні приладдя з штифтами, на які підвішували двері.
У південній частині кімнати, у двох місцях, у верхній частині стіни виявлені глибокі вентиляційні вікна-продухи. Розташовані від рівня підлоги на висоті 0,82 м. В плані квадратної форми, заввишки 0,27 – 0,30 м, завширшки 0,32 – 0,34 м, глибиною понад 1,84 – 1,90 м. Канали прокладені у ґрунті по діагоналі під кутом близько 30 – 45 градусів і зверху зовні опускаються в бік кімнати.
Кімната № 2. Провал утворився як раз на місці кімнати. Тягнулася від кімнати № 1 через короткий перехід у східному напрямку. В плані підрямокутної форми, завдовжки 2,70 – 3,36 м, завширшки 3,05 м, висота збереженої частини близько 1,30 – 1,55 м. Загальна площа кімнати становить близько 13,97 кв. м. Нижня частина кімнати засипана землею, ґрунт вологий. Глибина від рівня сучасного дорожнього покриття 2,67 – 2,85 м. Стіни у нижній частині прямі, вимурувані камінням. Склепіння напівсферичне, вимуруване камінням, повністю зруйноване. У закутках із західної сторони, стіни частково обмуровані цеглою.
Коридор. Приміщення у вигляді коридору примикає до східної стінки кімнати № 2 і тягнеться у східному напрямку.
Під час огляду споруди та виймання ґрунту упродовж 8-11 квітня робітники, волонтери і місцеві краєзнавці зібрали у межах провалу фрагменти вінець, стінок і денець гончарного посуду, уламок керамічної труби, уламки фаянсових і порцелянових, скляних та залізних виробів, кістяної пряжки і кістки тварин.
Знахідки різночасові, але не виходять за межі ХVIII – 60-х років ХХ ст. На денцях окремих пляшок можна побачити клейма виробників, переважно радянських часів. Одна із них, більш рання, датується орієнтовно 1926 р., інша з клеймом РСЗ – 1966 р. тощо.
«При цьому необхідно відзначити, що більшість знахідок до підземної споруди переважно потрапила зверху разом із засипкою під час проведення земляних робіт. До періоду створення та функціонування підземної споруди вони ніякого відношення не мають», – зауважує Олександр Тарабукін.
Виходячи із матеріалів огляду, краєзнавець попередньо припускає, що споруда має побутово-господарчий характер і є льохом, але незвичайної конструкції. Для більш точного визначення характеру підземної споруди, часу її виникнення і періоду функціонування необхідно провести кваліфіковані дослідження із залученням різних фахівців: археологів, істориків, геологів, спелеологів та архітекторів.
«Отримані дані дозволять значно розширити знання про цікаві і маловідомі сторінки з історичного минулого Звягеля», – переконаний Олександр Тарабукін.
Детальніший опис підземної споруди – тут
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
