У Польщі завершився другий тур президентських виборів. Кароль Навроцький, кандидат від правоконсервативної партії «Право і справедливість» (PiS), здобув перемогу над чинним мером Варшави Рафалом Тшасковським, отримавши 50,89% голосів проти 49,11%.
Про це повідомила Державна виборча комісія Польщі (PKW) після обробки 100% протоколів.
Результати голосування:
Кароль Навроцький (PiS) — 10 606 628 голосів (50,89%)
Рафал Тшасковський (Громадянська коаліція) — 10 237 177 голосів (49,11%)
Різниця — лише близько 370 тисяч голосів, що становить менш ніж 1%.
У першому турі (18 травня) попереду був Тшасковський — 31,36%, а Навроцький набирав 29,54%.
Хто такий Кароль Навроцький і чим він відомий?
Навроцький — історик за фахом, колишній голова Інституту національної пам’яті Польщі. Відомий своєю жорсткою позицією щодо історичних питань, особливо — Волинської трагедії.
Серед ключових заяв Навроцького:
“Україна не може вступити до НАТО, поки не відповість за Волинь.”
Виступає проти членства України в міжнародних союзах без «історичних вибачень».
Критикує імпорт українського зерна, заявляючи, що воно «заполонило польський ринок».
Проти відправлення польських військ в Україну.
Вважає, що Київ “несправедливо ставиться до Польщі”.
Підтримка Трампа і критика Тшасковського
За інформацією The Financial Times, Навроцький отримав публічну підтримку від Дональда Трампа, який приймав його у Білому домі в травні.
Також міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем закликала голосувати проти Тшасковського, назвавши його «катастрофою для Польщі».
Які наслідки для України?
Політична орієнтація Навроцького викликає занепокоєння в Києві. Його перемога може:
Ускладнити діалог між Україною та Польщею на офіційному рівні.
Поглибити історичні суперечки, які вже стали предметом конфліктів.
Зміцнити позиції євроскептиків у регіоні, включаючи Віктора Орбана та Андрея Бабіша, які мають подібні антиукраїнські погляди.
Перемога Навроцького — це не лише внутрішній політичний поворот для Польщі, а й важливий зовнішньополітичний сигнал для регіону. Для України це означає потенційно напруженіший політичний діалог, особливо на тлі складної історичної пам’яті та актуальних економічних суперечок.
