Мушу зазначити, що поїсти японці люблять і роблять це з насолодою.
Щоправда, культура їжі абсолютно не схожа на європейську чи американську.
Тут повна відсутність вуличної їжі. Ви не побачите японця, який іде і трощить бургер чи пʼє каву. Зазвичай він зайде в кафе, що бувають такі малі, на пару столиків, де я і не вміщаюся, і там випʼє чи зʼїсть те, що хоче.
Рис тут дуже смачний. Він не схожий на жоден, який я пробував раніше. Ще одне відкриття – ферментовані боби. Спочатку я не розумів, що з ними робити, однак потім підгледів, як місцеві змішують їх з рисом і соусом. Дуже смачно.
Якщо мене спитати, яка національна страва, я стовідсотково сказав би, що це рамен. Чорний, білий, з добавками чи без, це як наш борщ: кожен японець зробить – і двох однакових не знайдеш. Хочеш наїстися? Йди їсти рамен.
Суші – це теж окремий світ, від якого до нас долітають лише відголоски. Це важко описати двома словами, тим паче, коли ти не кулінар. Це просто треба спробувати. Причому сушії часом більше нагадують ресторани з фільмів про далеке майбутнє. Тицьнув у планшеті – і якась рухома монорейка привезла тобі замовлення під ніс.
Тепер про випивку. В моєму оточенні гуляв міф про те, що японці пʼють тільки саке, бо щось там у них не розщеплюється з алкоголю.
Так от. Пʼють все підряд. Віски, вино, пиво. І чоловіки, і жінки. Причому пʼють і гуляють прям цілими корпораціями, і це норма.
А от з молоком проблеми. Свого часу тут не було корів і у багатьох несприйняття молока. Зараз це намагаються виправити, навіть у школах дають дітям молоко, та за великим рахунком це майже безлактозний соціум.
Ваґю. Специфічна яловичина, з корів, яких вирощують і годують спеціальним способом. Оце виявилося не моє. Гарне на вид, ніби мармур порізали на тарілці, але, як на мене, звичайний шмат мʼяса смачніше.
І насамкінець – матча. Зелений чай, перетертий в порошок. Пʼють як напій, додають у морозиво, випічку, навіть у пиво. Пʼють усі, хто вміє пити. Дуже цікава штука, хоча мені трохи незвична.
І ще. Японська чайна церемонія і китайська – це зовсім різні світи. Як день і ніч, як інь і янь. Сам напій інший і всі складові теж. Тож пробуйте і те, і те, якщо маєте можливість. Ну, ніби все розповів, що знав. Усім гарного дня, крім окупантів.
