Це єдина споруда в місті, яка збереглася ще з 1724 року. Редакція «Суботи Онлайн» розповідає, як прокуратура скасувала незаконну приватизацію унікальних келій Єзуїтського монастиря.
Іноді, щоб відновити справедливість, потрібно зазирнути в документи двадцятирічної давнини. Саме так сталося з найстарішою кам’яною спорудою Житомира, яку тихим сапом намагалися перетворити на приватну власність. Йдеться про легендарні келії Єзуїтського монастиря — об’єкт, який пам’ятає ще польських королів.
Як з’ясували журналісти сайту «Субота Онлайн», посилаючись на прес-службу Житомирської обласної прокуратури, суд остаточно поставив крапку в цій заплутаній історії. Феміда визнала незаконним і скасувала рішення виконавчого комітету міської ради, датоване ще далеким 8 квітня 2004 року.
Кореспонденти «Суботи Онлайн» зазначають: саме на підставі того старого папірця унікальна пам’ятка культурної спадщини національного значення вибула з державної власності. Приватна фірма встигла оформити на неї свідоцтво про право власності, але тепер і цей документ, і саму державну реєстрацію визнано недійсними.
Варто сказати, що це не перший випадок, коли правоохоронцям доводиться втручатися у земельні та майнові питання. Раніше ми писали про те, як прокуратура через суд повернула громаді землі вартістю понад 100 мільйонів, які також намагалися привласнити в обхід закону.
Чому ці руїни такі важливі?
Для пересічного перехожого це можуть бути просто старі стіни, але для історії — це справжній скарб. «Келії єзуїтського монастиря» — це найдавніша архітектурна споруда Житомира, що дивом збереглася до наших днів. Комплекс збудували ще у 1724 році ченці-єзуїти за гроші польських магнатів.
Уявіть собі: колись ця територія мала повну автономію і підпорядковувалася особисто королю Августу ІІ. Тут вирувало життя: працювала перша в місті трикласна школа, жили викладачі та учні. Ченці варили тут свічки, пекли хліб і тримали власні магазини.
На жаль, війни не пощадили комплекс, і більшість будівель було знищено. Те, що залишилося — це безцінне свідчення нашого минулого. Повернення пам’ятки державі — це єдиний шанс вберегти її від повної руйнації або перебудови під “євроремонт”. До речі, збереження історії нашого краю — тема болюча, адже нещодавно ми писали про те, що на Житомирщині через війну пошкоджено вже понад 50 об’єктів культурної спадщини.
Тепер, коли юридичні баталії позаду, пам’ятка перебуватиме під особливою правовою охороною, як того і вимагає закон.
