На Житомирщині розпочали проєкт із дослідження реалізації гендерної політики в громадах і, зокрема, збору і веденню гендерної статистики. Проєкт проводять в трьох областях України — Житомирській, Закарпатській і Львівській.
Як можна застосовувати гендерну статистику в різних сферах життя громади і чи була практика збору даних на Житомирщині, в ефірі Українського радіо Житомир розповіла Наталія Тарасенко, голова громадської організації “Центр рівних можливостей “Паритет”.
Наталія Тарасенко розповіла, що статистика, яка розподілена за статтю, віком та іншими характеристиками, дає можливість побачити, кого стосується та чи інша проблема і, відповідно, як її можна вирішити.
“Громади сьогодні приходять до усвідомлення, що ці дані важливі, коли ми говоримо навіть про те, як змінюються структури громад. У зв’язку з війною збільшується частка внутрішньо переміщених осіб, з’являються нові категорії, такі як ветерани, люди з інвалідністю, члени родин полонених, загиблих воїнів. Це все про ті категорії громадян, які у зв’язку з певною вразливістю як наслідок війни будуть потребувати і вже потребують певних послуг на рівні громад”, — сказала голова громадської організації.
Щодо практичного застосування гендерних даних, Наталія Тарасенко говорила про важливість того, щоб громади звертали увагу не лише на збір або оперативні дані, а і щоб використовували їх у професійній діяльності, коли розробляються місцеві програми, програми відновлення. Як приклад, Наталія Тарасенко навела сучасну ситуацію із нестачею кадрів у певних сферах економіки.
“Сьогодні ті сфери економіки, які раніше були переважно закріплені, умовно кажучи, за чоловіками, найболючіше відчули наслідки війни і мобілізації чоловіків. Сьогодні ми бачимо кадровий голод і, звичайно, з одного боку ми бачимо такі пропозиції, які йдуть вже від держави і від донорських структур, які пропонують перепідготовку жінкам, наприклад, водійкам на вантажні автомобілі або у сферах більш технічних напрямків, не пов’язаних із гуманітарним профілем. Але ці питання потрібно вирішувати комплексно, на рівні ще навчання студентів”, — сказала Наталія Тарасенко.
Зі слів очільниці “Паритету”, Житомирська громада має сталий досвід і практику збору гендерно зорієнтованих даних, розподілених за статтю і за іншими показниками. І цей досвід сягає понад 10 років. Житомирська міська громада також має досвід раз на 5 років видання таких аналітичних видань щодо становища жінок і чоловіків у громаді в різних сферах.
“В Житомирській міській громаді були приклади реалізації різних гендерних бюджетних ініціатив. Одна із перших, яку ми спільно з Житомирською міською радою здійснювали, це аналіз сфери позашкільної освіти і того, скільки дівчат і хлопців, в якому віці, які обирають заклади і так далі. Потім був досвід, коли ми впроваджували гендерну бюджетну ініціативу у сфері охорони здоров’я, якраз в тематиці по новоутвореннях по раку молочної залози у жінок”, —розповіла Наталія Тарасенко.
Вона додала, що, завдяки даним статистики побачили, що збільшувалася динаміка захворюваності і виявлення онкології молочної залози вже на пізніх стадіях. І тоді в громаді виділили кошти на закупівлю додаткових мамографів.
Нинішній проєкт із дослідження реалізації гендерної політики в громадах Житомирщини тільки стартував, сказала Наталія Тарасенко, і більш точні дані про те, наскільки системно досліджуються гендерні питання в громадах Житомирської області стане зрозумілим по результатах дослідження не раніше березня.
Джерело: suspilne.media
