На Житомирщині в селі Андріївка Курненської громади подружжя Віра та Петро Мариніченко виховують 13 дітей – дев’ятьох дівчат та чотирьох хлопців. Найстаршій Надії – 20 років, найменшій Вероніці – півтора. Про це розповіла мати тринадцяти дітей Віра Мариніченко.
За її словами, першу дитину 39-річна Віра народила у 18 років.
“Я ніколи не думала, що у мене буде стільки дітей, але я не жалкую. Я для них стараюся бути і мамою, і подружкою. Вони діляться зі мною всім: з ким були, з ким гуляли, що робили. Вони все мені розповідають – я так їх привчаю. У кожної дитини свій характер і треба мати до кожної підхід. Хочеш дізнатися, яка жінка – зачепи дитину. От я не люблю, коли моїх дітей чіпляють”, – говорить Віра Мариніченко.
“Діти ходять за нею, як за качкою каченята. Куди вона, туди і діти”, – розповідає батько 13 дітей Петро Мариніченко.
Подружжя Петро та Віра живуть разом 21 рік. Петро старший за Віру на 11 років. Розповідає, що зустрічалися два роки, а познайомилися в автобусі. Це було кохання з першого погляду.
“Вона мені на ногу стала, на болючий мозоль. Вона мене почула тоді. Я подивився на неї: гарна дівка. Подумав собі в подумках: таку б жінку мати”, – каже Петро Мариніченко.
Віра ділиться, що у неї бойовий характер і в родині вона головна.
“Що кажу, то й робить. Сказала треба заштукатурити – стоїть штукатурить. Сказала подвір’я косить – стоїть косить. Щоб ображав – ми б не жили. Мене образити? Я сама кого хочеш ображу,” – говорить багатодітна мати.
Віра Мариніченко розповідає, що чоловік її називає “Зайка” і вона його так називає, проте, коли сердита, то каже: “Петя”.
Петро Мариніченко говорить, що з вихованням дітей у них проблем немає.
“Ми дітям нічого не нав’язуємо. Ми можемо пояснити, розказати, що так не можна робити. Вони потім помиляються, а ми й говоримо: ми ж вам казали, що буде так і так. І меншим кажемо: ото дивіться, що старші роблять. І не робіть, як вони робили, бо станете на ті ж самі граблі”, – каже Петро Мариніченко.
“Я не заставляю їх робити щось. Вони знають, що мама підніметься, попре, прибере. Коли я втомлююся і прошу дівчаток допомогти, вони допомагають. Ми з чоловіком самі стараємося все робити: ще виростуть та напрацюються. Коли у них буде своя сім’я, то вони напрацюються сповна”, – говорить Віра Мариніченко.
Віра розповідає, що діти люблять смачно поїсти. Зазвичай вона чистить одне або, іноді, два відра картоплі на день. Каже, що це залежить від того, чого хочуть діти. Якщо діти хочуть картоплі, то готує картоплю, якщо хочуть борщу, то готує борщ.
“Якщо борщ – картоплі йде менше, якщо пюре – відро картоплі. Буває за тиждень так багато перу, що сусіди говорять: “Ти що, цілий місяць збираєш?”. А інша сусідка каже: “Віра, як ти встигаєш його прати?” За тиждень у мене все подвір’я завішане та огорожа”, – говорить Віра Мариніченко.
Син Віри та Петра Богдан розповів, що любить допомагати батькам і йому подобається рубати дрова. А донечка Софія мріє стати перукаркою. Дівчата Настя та Олена хочуть бути модельєрками жіночого одягу.
Зі слів Віри Мариніченко, найважчі моменти в їх житті з чоловіком – коли хворіють діти.
“У нас господарства немає. Ми його продали, тому що діти хворіли. Мусили продати. У нас так в родині виходить: захворіли діти, я всіх вилікувала, а потім сама хворію. Намагаюся так: болить, не болить, випила пігулку і пішла працювати”, – каже Віра Мариніченко.
Багатодітна мати розповідає, що на день народження дітей обов’язково купують два-три тортики і весь день намагаються провести разом.
За словами Петра Мариніченка, найщасливіші моменти у їхньому житті – це народження дітей і ділиться, що кохає свою жінку. А Віра Мариніченко додає, якби не було кохання, поваги, взаєморозуміння між ними, то і не було б дітей.
Джерело: suspilne.media