Два діди в своїй калясці
Ділять долю на Алясці.
Я беру і ти бери,
А хто ми, народ-раби?
Думають що є могутні,
Але сили їхні скуті.
Бог не радиться в нікого
І за Ним останнє слово.
Двоє хочуть світ ділити,
Ще сто років хочуть жити.
Україна – не хустина,
Щоби рвати половину.
Будьмо, як бджолиний рій,
Це важкий за волю бій.
За Дніпро і за Карпати,
Поможи нам, Божа мати.
Попроси у Свого Сина
Щоб не вмерла Україна.
На людей нема надії, –
Попроси Його, Маріє.
Два діди в своїй калясці,
Не діліть нас на Алясці.
З нами Бог, любов незмінна,
Ми не впадем на коліна!
Автор о. Петро Половко
