Конічні бюстгальтери «кулі», безсумнівно, стали іконою стилю п’ятдесятих. Їхня приваблива форма зробила їх знаковими предметами того часу. Незважаючи на те, що вони були зухвалими і не відповідали тодішньому ідеалу «хорошої дівчини», вони завоювали величезну популярність. Виникає питання, яким чином ці зухвалі елементи жіночого гардероба змогли досягти такої широкої популярності?
Історія бюстгальтера «кулі» почалася 1941 року, коли марка Perma-Lift представила на ринок цей новаторський продукт. Маркетингова кампанія, що акцентувала увагу на неперевершеній зручності та підтримці, які обіцяла ця спідня білизна, швидко привернула увагу споживачів. Унікальність цих бюстгальтерів полягала у відсутності жорстких кісточок, водночас спеціальний рядок давав змогу зберігати форму чашечок.
Конічні бюстгальтери були вперше запропоновані публіці як у Франції, так і в США. В Америці компанія Maidenform зарекомендувала себе як провідний виробник цих виробів, представивши інноваційні моделі, які не тільки формували, а й підтримували бюст.
За часів Другої світової війни, форма чашок бюстгальтера нагадувала конус, що призвело до появи назв, що відображають дух часу, таких як «бюстгальтер-куля» і «бюстгальтер-торпеда». Аналогічно до того, як популярна зачіска того часу дістала назву «Victory rolls», новий стиль бюстгальтера також був названий на честь епохи, символізуючи перемогу і силу.
Сорокові ознаменувалися не тільки страшними подіями Другої світової війни, а й зародженням нової ери гламуру. Подібно до тридцятих, коли кінематограф став джерелом розради за часів Великої депресії, десять років потому кіно продовжувало чинити значний вплив на суспільну свідомість і модні тенденції.
В епоху Другої світової війни, відомі кінодіви і манекенниці часто ставали героїнями пін-ап фотографій. Ці зображення були не просто трендом, а й служили натхненням і підтримкою для багатьох американців, які вирушали на фронти в Європі та на Тихоокеанському напрямку. Коли акторки стали надавати перевагу новим бюстгальтерам-пулям, ця тенденція стала надзвичайно популярною, оскільки звичайні жінки прагнули наслідувати зірок у всій їхній славі.
Такий бюстгальтер особливо ефектно виділявся під тісно облягаючими светрами, що і призвело до того, що багато жінок віддали перевагу йому для щоденного носіння, отримавши прізвисько «Дівчина в светрі».
З розвитком пластмаси і синтетичних волокон було тільки питанням часу, коли ці нові матеріали будуть використані для створення бюстгальтерів, щоб зробити їх більш пружними і підтримуючими одночасно. До п’ятдесятих років дизайн бюстгальтерів з конічними чашками досяг межі екстравагантності, через що виробники почали використовувати спеціальні вставки, щоб уникнути враження порожнечі під час їхнього носіння.
Колекція ретро-знімків відкриває образи молодих дам, зокрема зірок Голлівуду, які вважали за краще носити бюстгальтери з гострими чашечками, що стали іконою стилю того часу. Серед них Елізабет Тейлор – символ епохи і муза пін-ап Бетті Бросмер, відома бразильська літераторка Кларісі Ліспектор, американська акторка, яка стала секс-символом 40-х років, Джейн Рассел, шведська акторка і модель Аніта Екберг і акторка Енн Френсіс.
У шістдесяті конічні бюстгальтери все ще залишалися в тренді, але на світанку сімдесятих вподобання змістилися в бік більш природних і м’яких форм. Однак, коли Жан-Поль Готьє створював революційний образ для Мадонни, він надихнувся формою бюстгальтера-кулі для її корсета, який став культовим елементом її костюма під час світового туру Blond Ambitions. Також і наприкінці двадцятого століття, а саме 1999 року, бренд What Katie Did, відомий своєю відданістю вінтажній моді, вирішив відродити традиційні бюстгальтери-пулі, включивши їх в асортимент своєї продукції. Цей крок привніс нову хвилю інтересу до цього стилю нижньої білизни.
