Ви придбали троянду, обіцяли «неймовірний аромат», але коли вона нарешті зацвіла — від квітів ледь чутно запах або його немає зовсім? Це поширене розчарування садівників, і не завжди винен продавець чи пересорт. Часто причини — у вашому саду.
Генетика сорту
Не всі троянди створені однаково. Сучасні чайно-гібридні сорти часто виводилися з прицілом на форму, стійкість і розмір квітки, а не аромат. Натомість старовинні сорти, англійські троянди та деякі шраби мають закладений у генах потужний запах.
Сонце — головний рушій аромату
Щоб виділяти ефірні олії, які ми сприймаємо як запах, троянді потрібне пряме сонячне світло — мінімум 6–8 годин на день. Особливо важливе ранкове сонце: воно активізує фотосинтез, зменшує вологість (і грибкові ризики) та сприяє накопиченню ароматичних сполук. Якщо кущ росте в тіні або отримує світло лише по обіді — аромат майже зникає.
Температура та вологість
Найсильніше троянди пахнуть у теплі, сухі, але не спекотні дні — при +22…+25 °C. Якщо надворі спекотно (понад +30 °C), аромат буквально «випаровується», а у прохолодну чи дощову погоду — майже не виробляється. Найкращий момент для вдихання аромату — пізній ранок або ранній вечір у тихий, сонячний день.
Надлишок азоту — ворог аромату
Занадто щедре підживлення азотними добривами стимулює ріст листя, а не квітів. У результаті троянда стає «жируючою»: зеленіє, але не цвіте й не пахне. Ознаки — великі темно-зелені листки, мляві пагони, мізерне або затримане цвітіння.
Як повернути трояндам аромат:
Пересадіть у сонячніше місце (переважно зранку освітлюване).
Підживлюйте помірно, комбінуючи азот із фосфором і калієм.
Оцініть умови цвітіння — можливо, аромат є, але ви нюхаєте не в найкращий час.
У майбутньому — обирайте сорти з перевіреним ароматом (зазвичай це англійські, шраби, старовинні троянди).
А найголовніше — не поспішайте з висновками: деяким трояндам потрібно більше часу й оптимальних умов, аби «заговорити» запахом.
