Основні причини:
Неякісне насіння або невірна методика пророщення.
Не рекомендується використовувати для посіву насіння, зібране в попередньому році. Воно має, як мінімум рік зберігатися. Оптимальним для посіву є насіння моркви, яке пролежало 3-5 років.
Крім цього оболонка насіння моркви є досить міцною і звичайна вода не завжди здатна довести її до стадії необхідного розмочування і розбухання, щоб паросток міг пробитися. Бажано провести нетривале замочування в спиртовмісній питній рідині з міцністю від 35 до 45 °С. Процедура такого замочування становить 20-30 хвилин. Після вимочування, як у горілці, так і у воді насіння потрібно промити під проточною водою, щоб видалити ефірні олії, що пригнічують ріст.
Використання недостатньої кількості насіння для посіву.
Як і у всіх зонтичних, визрівання насіння у моркви відбувається нерівномірно. У зв’язку із цим і схожість у нього нерівномірна. Важливо висівати досить велику кількість насіння із перспективою наступного проріджування. До речі, проріджування також є обов’язковим заходом, без якого коренеплоди будуть виродливими або дуже дрібними. Відстань між кущиками моркви має становити не менше 5 см.
Велика глибина посадки насіння.
Навіть у випадку проростання паростки можуть не побачити сонячного світла, тому що не доберуться до нього через надмірну щільність ґрунту й недолік ультрафіолету для повноцінного росту. На пухких ґрунтах посадку моркви необхідно виробляти, згідно з інструкцією на упаковці насіння (приблизно 1,5 см), а на глинистих ґрунтах дану величину необхідно зменшити до 0,5 см.
Недолік поливу.
Якщо утримується суха погода, то полив моркви необхідно здійснювати рясно один раз на один-два дні. При похмурій погоді частоту поливів можна скоротити вдвічі.
Дотримання цих рекомендацій дозволить добитися оптимальної схожості моркви й одержати не тільки багатий, але і якісний урожай.
