Він постійно чекав старшого сина з фронту, а восени 2025 року вирішив стати на захист країни поруч із ним. 51-річний Василь Місяць із села Андріївка понад два місяці боровся за життя після важкого поранення на Харківщині. Його серце зупинилося 25 березня 2026 року в лікарні.
Господар, який любив свій край
Василь народився та прожив усе життя в рідній Андріївці Черняхівської громади. Ще юнаком закінчив Головинське училище, здобувши там фах механізатора. Згодом чоловік влаштувався працювати на місцеве деревообробне підприємство. Односельчани пам’ятають його як доброго господаря. У вільні години Василь любив рибалити або збирати гриби у лісі. Понад усе він опікувався власною родиною та виховував дітей.
Бомбардування на Харківщині
11 листопада 2025 року мирне життя майстра закінчилося. Василь Олексійович офіційно приєднався до лав Збройних Сил України. У війську він застосував свої технічні навички: служив водієм-ремонтником та електрослюсарем. Трагедія сталася 17 січня 2026 року. Під час ворожого бомбардування у селі Піски на Харківщині солдат отримав надважкі поранення. Лікарі робили все можливе. Субота Онлайн зауважує, що боротьба за порятунок захисника тривала довгих 67 днів. Проте дива не сталося.
Останній шлях додому
Вже 1 квітня Черняхівська громада проводжатиме свого захисника в останню дорогу. Орієнтовно о 10:20 траурний кортеж проїде через селище Черняхів безпосередньо до Андріївки. Прощання біля рідного дому воїна (2-й провулок Зарічний, 10) розпочнеться об 11:00. Спочине Василь Місяць на місцевому сільському кладовищі.
Місцевих жителів просять вийти на вулиці та створити живий коридор пошани для людини, яка віддала за Україну власне життя.
Цінуйте людей, які змінюють світ. Дізнавайтеся про справжні історії того, як люди долають перешкоди, допомагають один одному та залишають спадщину. Отримуйте надихаючі портрети у нашому Telegram або Facebook. Тільки найважливіше та найцікавіше!
