Бої без правил.
Приблизно так можна назвати міський чемпіонат з боксу, який проходив 15-17 жовтня 2021 р. Бокс – це в першу чергу шоу, але в Житомирі про це організатори не чули: у кутки виводили спортсменів не відповідно до кольору форми, та й форма абияка, ведучий оголошував російською, навіть не спромігся вказати вік спортсменів. Більшість учасників турніру із боксерського клубу «Ринг».
Фактично вони змагалися між собою. Була, щоправда, дрібка спортсменів, які представляли інші заклади. Є питання до діяльності профільної обласної федерації, про яку здебільшого чули, та не бачили. Якщо міські чиновники уважили, то обласні забули, що це олімпійський вид спорту. Багато хто чекав завершення змагань, щоб подивитися на майстерність з боку 15-річних Михая та Возного. І це лише верхівка айсбергу. Таким чином відштовхують житомирян від любові до цього виду спорту, який у більшості асоціюється із звичайним мордобоєм. Але якщо заглибитися, бокс – це інтелектуальне заняття, що потребує особливих навичок.
Майстри спорту, засновники боксерського клубу «Ринг», працівники дитячо-юнацької спортивної школи «» Сергій Дворнін та Дмитро Пашков тренують різні вікові категорії. Мова про приблизно сто вихованців. Є дитячі групи: 7-10 та 10-17 років. Окремо займаються із спецгрупами, які виступають на змаганнях. Спочатку йдеться про тренування біля дзеркала, коли опановуєш основи. Потім уже мішок та лапи. Далі – робота в парах, але тільки під наглядом тренерів. Узагалі приходять займатися жінки та чоловіки різного віку. Є таке поняття, як фітнес-бокс. За словами старшого тренера Дворніна, 10 відсотків вихованців становлять дівчата.
«Бокс – це хороший спосіб для схуднення, кардіовправа, що не має рівних. А головне, що бокс зміцнює характер», – стверджує Сергій Дворнін.
Я поцікавилася про особливості тренерської роботи. У Житомирі з цим взагалі біда, як з’ясувалося. Чимало людей, які називають себе тренерами, ніби навчилися боксувати по ютубу і просто виставляють у соцмережах фото та відео ударів. Ні про яку техніку не йдеться, нарікає Дмитро Пашков. Саме техніка є ключовою у боксі, адже там немає розмахування рук, а кожен удар, рух, крок виважений і продуманий.
«На мою думку, тренер з боксу має бути мінімум майстром спорту. Тренер має бути прикладом для дітей, вихованців. Коли спортсмен виходить на ринг, тільки тренер, який пройшов цей шлях, знає, як підказати подолати страх. Адже нерідко після років занять опиняєшся на ринзі, а забуваєш 70 відсотків усього, що вчив, відчуття ватних ніг. Тому ми проти клоунади, а за фаховий рівень», – наголошує Дворнін.
У Житомирі для боксерів, здавалося б, треба небагато: зал, віддані та професійні тренери, постійна практика. До речі, історія створення «Рингу» не проста, адже було все, крім мотивації та приміщення. Переконав об’єднати зусилля та створити клуб Олексій Ясюнецький. Зараз боксери під проводом Дворніна та Пашкова тренують у приміщенні, що на меценатських засадах надав Годердзі Кварацхеліа.
Хоч на міжнародному рівні знають про потужну боксерську школу в Україні, Житомир також може не пасти задніх, а показати достойний результат. І нам є ким та чим пишатися. Імітація у будь-якій сфері є шкідливою і викликає зворотній ефект, дилетантство не можливо приховати. Та й попередні здобутки багаторічної давнини кануть в лету, якщо зараз немає результатів.