З дев’ятого червня Бердичівський хлібзавод підвищує відпускну ціну на хліб власного виробництва. Підприємство щодоби виготовляє 80 тисяч хлібобулочних виробів, які продають у Житомирській та частково – Вінницькій і Київській областях.
Про причини здорожчання розповіла директорка хлібзаводу Олена Левченко. За її словами, це був вимушений крок, зважаючи на складну ситуацію із сировиною та паливом.
“Все дорожчає. Ми вже не спроможні забезпечувати себе оборотними коштами. А в нас же є зобов’язання як перед населенням, так і перед нашими працівниками. Ми повинні виплачувати вчасно заробітну плату і при тому не скорочувати обсяги виробництва. І щоб забезпечити життєдіяльність підприємства, ми вимушені піти на такий непопулярний крок як підвищення ціни на хліб”, – каже Олена Левченко.
Найбільш напружена на хлібозаводі – нічна зміна, в ній працює 20 людей, розповідає головна технологиня підприємства Зоя Бучковська. Працівники задіяні в усьому процесі – від замішування тіста до пакування готової продукції.
“Працюють машиністи, які розподіляють тісто, працюють формівники, пекарі, технологи, які слідкують за технологічним процесом, складальники, пакувальники, які пакують продукцію. В процесі задіяні багато людей”, – каже Зоя Бучковська.
Причиною здорожчання хліба експерт з економічних питань Олег Пендзин називає вартість зберігання зерна в елеваторах та їх недостатню кількість.
“Минулоріч Україна зібрала 72 мільйони тонн зерна. Аби прогодувати себе, нам треба близько 20 мільйонів тонн. 52 тонни йдуть на експорт. 30 з них вивезли, ще 22 – лишаються у нас. Нинішнє незначне підняття ціни (на хліб – ред.) пов’язане з тим, що треба забезпечувати зберігання цих 22 мільйонів тонн зерна на елеваторах”, – каже Олег Пендзин.
За його словами, вартість зберігання зерна торговці включають у ціну на хлібобулочні вироби, а також компенсують її за рахунок зниження закупівельних цін на зерно. Фермери ж змушені продавати зерно за пропонованою ціною, оскільки за місяць вони збиратимуть новий врожай і їм потрібні будуть сховища, кількість яких в Україні обмежена.
“Після розблокування портів українське зерно поїде за кордон і ціна на зовнішніх ринках буде знижуватися, а в Україні, навпаки, зростатиме. Поступово ціни на внутрішньому і зовнішньому ринках почнуть вирівнюватися. На сьогодні внутрішній ринок удвічі дешевший від зовнішнього. Тому я не сказав би, що з цінами у нас якась критична ситуація – поки не розблокували порти, ми усі сидимо на дуже дешевому ресурсі”, – говорить Олег Пендзин.
Один з магазинів Бердичева дев’ятого червня отримав хліб за новими цінами.
“Хліб – 20 гривень 70 копійок, батон – 19 гривень 20 копійок, – каже продавчиня Наталія Камінська. – Купляють і по пів хлібини, але день на день не приходиться. Буває, що купують багато, а буває, що купують мало”.
Покупчиня Ірина Макогонова каже, що розуміє причини здорожчання, бо в країні така ситуація.
“Взагалі я мало споживаю хліб, але будемо якось виходити з цієї ситуації. Думаю, що ми не будемо мати якийсь збиток. Ми розуміємо, що в країні така ситуація, будемо брати половинки”, – розповідає Ірина Макогонова.
“Отак для себе беремо буханочку на два дні. А це їду на село, то взяв трошки більше. Будемо брати менше, будемо менше їсти, будемо економити”, – говорить ще один покупець Леонід Перемот.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
