Для мільйонів українців Марина Поплавська була зіркою «Дизель Шоу», яка одним поглядом чи інтонацією могла розсмішити цілу залу. А в Житомирі її знали ще й як Марину Францівну — вчительку української мови та літератури, яка 23 роки віддала школі. 20 жовтня виповнилося вісім років від дня її трагічної загибелі.
Акторки не стало 20 жовтня 2018 року. Їй було лише 48 років. Автобус, яким команда «Дизель Шоу» поверталася з гастролей, потрапив у ДТП на трасі Київ — Чоп поблизу села Мила на Київщині.
У роковини загибелі акторки Богдан Лісовський присвятив їй допис, згадавши її неповторний гумор, виразну міміку та особливу манеру гри.
Марина Францівна: 23 роки біля шкільної дошки
Марина Поплавська народилася 9 березня 1970 року в Новограді-Волинському, нині Звягелі. Закінчила Житомирський державний університет імені Івана Франка й обрала професію вчительки.
Працювала у житомирській школі №33, викладала українську мову та літературу. Навіть коли її вже впізнавали на вулицях і запрошували на телевізійні зйомки, вона продовжувала навчати дітей.
Зі школою Марина розпрощалася лише у 2017 році. Напружений графік гастролей і зйомок уже не дозволяв поєднувати дві професії.
До того часу за її плечима були не тільки десятки років учителювання, а й великий досвід виступів на сцені.
Від «Дівчат з Житомира» до «Дизель Шоу»
Її творчий шлях тісно пов’язаний із командою КВК «Дівчата з Житомира», у якій Марина стала однією з провідних учасниць. У 2004 році вона дебютувала в кіно, а згодом здобула широку популярність завдяки телевізійним гумористичним проєктам.
Особливе місце в її творчості посіло «Дизель Шоу». Глядачі впізнавали Марину за ролями владних тещ, енергійних дружин і матерів, за її голосом, мімікою та вмінням передати характер героїні кількома репліками.
Та за сценічними образами була людина зі своїми родинними історіями, пам’яттю про дитинство й особливим ставленням до близьких.
Акторка розповідала про польське коріння своєї родини із Житомирщини. Вона згадувала прабабусю Франю, яка дожила до 96 років, навчила її українських і польських пісень та молитов. Марина хотіла відшукати документи, щоб докладніше дослідити історію своїх предків.
Теплі спогади про неї зберегли й колеги. Єгор Крутоголов пригадував, як під час гастролей чоловіки влаштували жінкам жартівливе привітання з 8 Березня. Були кава, музичні номери й колеги в ролі офіціантів. Особливо сильно тоді сміялася Марина.
На згадку про неї колектив створив пісню-присвяту «Треба пам’ятати».
Остання дорога до Житомира
Трагічний ранок 20 жовтня 2018 року обірвав життя акторки. Напередодні команда виступала у Львові, а дорогою до Києва її автобус зіткнувся з вантажівкою.
21 жовтня з Мариною Поплавською прощалися у столиці. Наступного дня церемонія відбулася в Житомирському академічному музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги.
22 жовтня 2018 року акторку поховали на Корбутівському кладовищі Житомира.
Згодом рідне місто вшанувало її пам’ять. Рішенням Житомирської міської ради від 8 листопада 2018 року №1136 Марині Поплавській посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин міста Житомира» за творчі досягнення та багаторічну працю.
Акторку також посмертно нагородили орденом «За заслуги» III ступеня.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
