Довгожителька з Ходоркова на Житомирщини Любов Ярош у 105 років плете маскувальні сітки та «кікімори» для фронту, мріє про перемогу України й підтримує військових.
«Щоб путіна не стало і дожити до перемоги» — головні бажання 105-річної українки
У селі Ходорків на Житомирщині проживає 105-річна волонтерка Любов Григорівна, яка і сьогодні щодня говорить про війну та мріє дочекатися перемоги України. На свій ювілей вона загадала лише два бажання: щоб «путіна не стало» і щоб українські воїни здобули перемогу.
Її донька Галина розповідає, що мама завжди була сильною: пережила три Голодомори, втратила брата й сестру, працювала з юності в колгоспі, а під час Другої світової війни — на залізниці. Після визволення від нацистів довгий час відбувала примусову працю на Донбасі.
Родина та секрет довголіття
Любов Григорівна народила й виховала четверо дітей, має 7 онуків і 7 правнуків. У родині переконані, що секрет її довголіття — у генах: тітка жінки прожила до 103 років.
Попри вік, вона зберігає ясний розум, знає напам’ять номери телефонів близьких, любить гарно вдягатися й навіть у 98 років здивувала лікарів своєю активністю. У щоденному раціоні має копчену скумбрію, цикорій з молоком і солодощі.
Волонтерство після 100 років
Після початку повномасштабної війни жінка дізналася по радіо правду про вторгнення. Вона наполягла, що мусить допомагати армії:
«Треба наплести так багато „кікімор“, щоб закінчили цю війну».
Разом із дочкою й онуками вона протягом трьох років виготовила та передала на фронт близько 80 маскувальних сіток і костюмів-«кікімор». Хоч зараз їх майже не використовують через ворожі тепловізори, родина й надалі підтримує військових донатами.
Четверо онуків довгожительки служать у ЗСУ, дехто з них обороняв Маріуполь ще з часів АТО.
